Малієвецький обласний історико-культурний музей – одна з наймолодших в Україні державних музейних установ. Його створено в 2021 р., а 1 січня 2022 р. ми відкрили двері для відвідувачів.
Музей без перебільшення унікальний. Прекрасно збережений палац, збудований наприкінці XVIII ст., досконало вписаний у фантастичний подільський ландшафт і становить із ним надивовижу гармонійний палацово-парковий комплекс. Ми приймаємо своїх гостей у будівлі, що є пам’яткою архітектури національного значення, а парк довкола палацу – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Палац має кілька особивостей. По-перше, упродовж усього перебування в ному власників, тобто з 1788 до 1914 р., маєток ніколи не переходив до рук інших господарів. У ньому проживали 4 покоління однієї родини – польських шляхтичів, згодом графів Орловських. По-друге, палац не зазнав суттєвих руйнувань чи перебудов і доволі добре зберіг первинний вигляд.
Упродовж майже століття в палаці розміщувалися медичні заклади. Завдяки тому, що палац мав господарів, він не зазнав руйнувань. Проте нецільове використання споруди мало, звісно, й неприємні наслідки: регулярно забілювалися оздобені прекрасним стукко стіни та прикрашена витонченою ліпниною стеля, майже не збереглася автентична підлога парадного першого поверху… Проте основні кнструктивні особливості споруди не зазнали спотворень, збереглися досконалі пропорції, а вапно приховало від потенційних вандалів вишукані класицистичні фрески та штукатурки. Недарма ж ми називаємо його палацом-щасливчиком і прагнемо нині ретельно дослідити й, дбайливо доглядаючи, делікатно відтворити в колишній величі.
На межі 2020 та 2021 рр. палац потрапив у дуже скрутне становище. Дитячий санаторій, що розміщувався в ньому, було ліквідовано – унаслідок медичної реформи та через пандемію коронавірусу. Для такої старовинної будівлі зима без опалення стала би вироком. І тут на порятунок історичної та архітектурної пам’ятки прийшли волонтери. Анастасія Донець, очільниця ГО «Малієвецька спадщина», історикиня, краєзнавиця, екскурсовод, людина, щиро залюблена в свій край, очолила цей рух. Волонтери з Хмельницького, Кам’янця, Києва та інших міст і сіл розчищали парк, рубали дрова для твердопаливного котла, опалювали палац упродовж усієї зими. Так волонтерський туризм врятував пам’яку. І привернув увагу до її долі. Тож у палаці постав музей, а Анастасія Донець стала його директоркою.
Для того, щоб відродити палац як культурне надбання, й було створено наш музей. Зараз науковці ведуть напружену й наполегливу пошукову, дослідницьку роботу зі встановлення ключових фактів про створення й побутування палацу: хто його архітектор? Хто є автором парку? Який насправді вигляд мали парк і палац напочатку і як вони змінювалися упродовж цих двох із половиною століть? Адже достеменних даних про палацово-парковий комплекс не так багато.
Тож до роботи взялися як штатні науковці, так і позаштатні наукові консультанти, що стали справжіми вірними друзями музею. Активно ведуться передреставраційні дослідження: з-під нашарувань вапна потроху звільняються прекрасні фрески, стукко, ліпнина…
Результати цих досліджень регулярно оприлюдннюються на науково-краєзнавчих конференціях «Шляхетна Україна. Матеріальна та духовна культура», які ми проводимо щороку, на річницю створення музею, наприкінці вересня. Звучать доповіді істориків, археологів, архітекторів, паркознавців, геологів… Робота триває і дарує дивовижні відкриття – і не лише щодо нашого палацово-паркового кмплексу, а й багатющої маєткової культури усієї України.
Науковці досліджують не лише палац і парк, а й території довкола Маліївців. Тривають археологічні експедиції на скіфский курган при в’їзді до села. Ці розкопки дали сенсаційні результати і принесуть іще чимало несподіванок.
Музей є неоціненною практичною базою для студентів багатьох спеціальностей: археологів, архітекторів, художників, орнітологів, реставраторів, геологів…
Мальовничі паркові пейзажі й романтичний палац – неперевершене тло для різноманітних культурницьких заходів: художніх пленерів, справжніх балів істориків-реконструкторів, концертів музикантів усіх жанрів – від виступу аматорських колективів до вечорів класичної музики та концерту заслуженого народного академічного хору імені Григорія Верьовки.
Активно працює музей із дітками. Узимку в нас діє Подільська резиденція святого Миколая. Ми проводимо численні квести, майстер-класи, вікторини.
Дуже популярна театралізована «нічна» екскурсія «Масони, алхіміки та еліксир кохання», що відкриває комічні, загадкові й часом моторошні сторінки історії і цього палацу, й Поділля загалом. А ще ми надаємо можливість кожному гостю і гості палацу долучитися до історичної атмосфери: у музеї працює прокат історичних костюмів.
Відкрито спеціальні виставкові зали, де показуємо роботи художників з усієї України. Так підтримуємо й розвиваємо традиції колекціонування й експонування живопису й творів мистецтва, притаманні маєтковій, палацовій культурі Європи.
Та, звісно, найбільше приваблюють туристів захопливі екскурсії палацом і парком. Маємо постійних відвідувачів, які вже на практиці перекналися: у Маліївцях не буває одноманітності. Щоразу, приїжджаючи да нас у гості, наші друзі (а практично всі гості стають нашими друзями) дізнаються щось цікаве й нове.
Ми ні на мить не забуваємо, кому зобов’язані можливістю розвиватися, жити й творити в умовах повномасштабного вторгнення росії – війни на знищення, нівелювання нашої культури, на винищення нас самих як нації. Вдячність наша безмежна. Тож прагнемо долучатися до допомоги військовослужбовцям і ветеранам, організовуючи реабілітаційні заходи, зокрема іпотерапію. Адже в нас, як у справжньому маєтку, живуть прекрасні коні, спідкування з якими – чудова можливість гармонізуватися, відновитися.
Так живе і працює наймолодший і найдинамічніший музей України.
Ласкаво просимо в гості!
